[Araphel]

Я сделала это! Я провела мой самый первый совсем самостоятельный тренинг! Он был поделен на два дня, и на второе занятие пришли все!
Уходили довольные.

Аве мне!

@темы: Я

Comments

[zariwna]

My congratulations1

[zariwna]

what was the training about? would be nice to know...

[Araphel]

Я буду отвечать на русском, потому что на иглише это будет мучительно долго.
Тренинг назывался "Языки любви". На основе книги Гарри Чэпмена "Пять языков любви". В июне в Крыму я читала этот материал как лекцию для женской группы, и по стало понянтно, что просто теории и примеров, пусть даже из жизни, мало. нужны упражнения, чтобы каждый мог прочувствовать, что значит тот или иной язык для него, близко ему это или нет. По этому преобразовали в тренинг, тем более, что мне надо набирать часы для JCI.
Теперь формат такой, что после рассказа о языке, следует несколько упражнений по нему, ну и обратная связь - каждый может поделиться своими открытиями, ощущениями, мыслями.
И судя по отзывам, были новые люди и те, кто слушал меня в Крыму, так лучше, понятнее, интереснее.
Ну а для меня тоже бонус - я могу говорить о том, что важно для меня ( а эта тема очень мне интересна и очень меня трогает, кроме того,я знаю, что это работает), ну и я ловлю кайф, когда вижу как лица людей светлеют, как начинают блестеть их глаза, а если они начинают делиться собственными выводами. Тогда я чувствую себя на своем месте. Нужной и полезной.

[zariwna]

ну все - заздрю Тобі білою задрістю. Минулого семестру я ходила на рефлекцію практики, яка в нас обов"язкова. І там мене "пробило" і я сформулювала і висловила одну із з своїх мрій: я хочу викладати в універститеті. Або банальніше ділитися знаннями. І після цього мені стало трохи страшно: а що якщо не вийде? а як в мене забагато мрій, як для однієї людини? ну ітп. І все ж таки було дуже цікаво спостерігати за собою, бо коли я про цю мрію говорю, то в мене змінюється все: голос, інтонація і вся я стаю іншою. Стільки сили... А поки я студіюю і розбираюся із своюм "болотцем" страхів і немочів.

[Araphel]

і, напевне, накопала їх вже більше ніж достатньо?

[zariwna]

З цього приводу в мене наступне спостереження. Я за своєю суттю дитина Сонця. І я дуже справно виключала будь-які найменьші прояви якоїсь такої собі темряви чи ночі. Але завжди відчувала її присутність. А тепер я просто розвернулася назад і подивилася в очі темряви або розпаковую наразі наплечник з такими собі різними "скарбами". За кожним своїм страхом - найбільші подарунки в разі , якщо "розбирання" успішно закінчилося. Тут пригадую зараз найперший свій семінар в університеті по саморозвитку і самопізнанню цього літа. Я визвалася розповідати першою(-: Відразу розвернулася до свого страху перед смертю і перед хворобами. Це найактуальніше через татів - мого і Улі. Розплакалася... І всі три інші семінари вже могла займатися іншими, світлішими за суттю досвідами: малювала, виявила, що можу писати і це комусь (учасникам семінару) навіть подобається.
Потім виявилося, що мої колеги - дві інші дівчини, з якими ми розпочали разом цього семестру - мали дуже подібний досвід: сліз або кров з носу на першому ж семінарі. Якось ми згрупувалися за якоюсь енергетичною подібністю. Коли ми про це випадково пр розмові "взнали". дуже розвеселилися.