Задумчиво почесав хвост о песок, Дженсен подобрался ближе (с)
читать дальше

@темы: разговор с колодцем, Я

Комментарии
26.08.2010 в 15:30

Як раз так ж проблема і в мене з щоденниками в інтернеті. Тобто що власне писати? Бо дуже очевидно, що це не приватний простір. Тобто необхідно якось сортувати, що писати. Не писати особисте - ну тоді для чого взагалі? От я і почала з тестів. Якось несерйозно зовсім, але було дуже весело(-:
Доречі до спілкування особистого: звичайно краще в живу і в очі, але якщо іншою альтернативою є не спілкуватися взагалі, то тоді буду Тобі дуже щиро (-: вдячною, якщо Ти змилуєшся наді мною і відкорегуєш Твій стандарт тільки ексклюзивно для мене і писатимеш мені хоч якось і хоч трохи.
Зрозуміло, що втримати довгі відносини можна виключно завдяки або ж на базі спільних переживань, які найкраще відчути і розділити разом. Тому мені трохи сумно, що ми вже так давно не співпереживали разом. От я і пустила сльозу. І на цій оптимістичній ноті завершую цей пост...(-:
26.08.2010 в 15:47

Задумчиво почесав хвост о песок, Дженсен подобрался ближе (с)
Ти, знаеш, тут, напевне, справа не стандартах. Звичайно я спілкуюся не тільки вживу, а дуже активно використовую "асю". В основному з тими, з ким є ці самі спільні переживання.

Просто в мене явно напружені відносини з телефоном, з листами, здаеється, також.
Не знаю, чтому я не люблю телефони, можливо, вони в мене ассоціюються з поганими новинами, а бо з якоюсь негайною потребою. Не можу просто годинами розмовляти. Дзвоню рідко, і тільки у справах. Знаю, що це нечесно, але якось в мене не виходить просто зателефонувати на предмет "як справи". Відчуття, що я просто віднімаю час.
Щодо листів... та просто немає про що писати. Не знаю.
Я можу просто перелічити чим я займаюся. Наскільки це інформативно? І корисно?

Просто випліскувати емоції в нікуди -я так не можу.

Ситуація з тобою трохи складніша: писати англійською в асі корисно, але в мене тоді вся увага на те, щоб сформулювати свої думки, враховуючи мій словниковий запас, і правила англійської мови. і тоді вже точно не до ємоцій і переживань:) Латиницею - це просто жах.
Спробуємо тут.
Може в нас щось вийде. :)
26.08.2010 в 16:03

В мене подібні відносини з телефоном. Тому що мені доводилося телефонувати німецькою, коли я її ще не дуже добре знала. Це був жах. Але в результаті в мене виробився такий собі письмовий стиль. Тобто мені 100 раз легше написати мейл, ніж взяти слухавку до рук. Тут я зараз "працюю" над останнім, бо мені потрібно сьогодні подзвонити і домовитися про зустріч.
Ні, перелічування занять - це справді нецікаво. Можливо, дійсно щоденник трохи краще. Бо взагалі цікаво переживання під час саме цих занять. І звичайно, якщо ми цього разом не пережиди, тоді принаймі є шанс пережити читаючи. Ну спробуємо.
Австрія допомогла мені "переструктурувати" стосунки з телефоном, бо тут мобільний зв"язок дуже дешевий і тому всі говорять по дорозі. Зараз я цей час використовую теж, коли не можу більше читати і не можу теж зустрітися із друзями, я їм просто дзвоню і ми "триндимо" про все.
26.08.2010 в 21:25

Лень- страшная сила!
Фейкин. на самом деле я думаю, все зависит от человека и его характера. Для кого-то важно выговориться, и дайр - это одна из возможностей, ну или просто проговорить что-то для себя, а кто-то предпочитает личные дела и вопросы не выносить, потому что это личное. Тут мне кажется нет правильного ответа. Кому как удобней и комфортней. дайри ведь тоже разные бывают - кто-то пишет "про жизнь", а у кого-то личного наоборот днем с огнем не найдешь, они про каких-нибудь викингов будут писать.
26.08.2010 в 22:05

Carpe diem. Ботокс творит чудеса
я - занудо! :weep3:


26.08.2010 в 23:12

Задумчиво почесав хвост о песок, Дженсен подобрался ближе (с)
Странный вывод, Зо !
27.08.2010 в 10:20

Carpe diem. Ботокс творит чудеса
из этого следует!...
читать дальше
27.08.2010 в 12:41

Погоджуюсь з мудрими словами MerMay. Так що, дорога моя фея, "ваяй"(-: